Любовь к себе и к Богу

МУДРОСТЬ ЛЮБВИ К СЕБЕ

Накануне своего 30-летия наш младший сын Алексей нашёл в Интернете речь Чарльза Чаплина на собственном 70-летнем юбилее, которая вошла в „Автобиографию” великого киноактёра. Сын во многом разделяет мысли, высказанные мудрым человеком с большим жизненным опытом и связывает их с христианскими принципами: „Чтобы возлюбить ближнего, как самого себя, нужно сначала полюбить себя. Любовь к себе – это не себялюбие и не эгоизм, не нарциссизм, это – предпосылка любви к Богу и к людям. И Чаплин даёт образец такой любви”.
Соглашаясь с этим, я всё же спрашиваю: как научиться любить себя – не то „Оно”, которое принуждает меня к греху, а своё собственное „Я”?
Образцом такой любви к нам, ко мне есть любовь Бога: нужно учиться любить себя так, как любит нас Христос и Отец наш небесный. Для этого нужно открыть своё сердце навстречу Любви Господа, и тогда мы ощутим и свою любовь к Богу. Тогда научимся любить и своих ближних.
Поэтому я не только перевёл речь Чаплина в форме „белого” стиха на русском и украинском языках, но и откликнулся на неё своей речью „Когда я возлюбил Тебя...” (тоже на двух языках).


Чарльз Чаплин
«КОГДА Я ПОЛЮБИЛ СЕБЯ…»
Речь на собственном 70-летии

Когда я полюбил себя, я понял:
страданья и тоска – лишь только
предупреждения-сигналы мне о том,
что против истины я собственной живу.
Сегодня знаю я, что это
зовётся «Быть самим собой».

Когда я полюбил себя, я понял,
как сильно может быть обижен кто-то
попытками навязывать ему
его же собственных желаний исполненье,
когда и время их ещё не подошло,
и человек ещё к ним тоже не готов,
и этот человек – не кто иной, как я.
Сегодня называю это
одним я словом: «Самоуваженье».

Когда я полюбил себя, я перестал
желать другой какой-то жизни, вдруг увидев,
что жизнь, которая сейчас вокруг меня,
предоставляет все возможности для роста.
Я ныне называю это
Коротким ёмким словом: «Зрелость».

Когда я полюбил себя, я понял:
при обстоятельствах любых я нахожусь
и в месте правильном, и в правильное время,
всё происходит в правильный момент,
и я могу спокоен быть всегда.
Теперь я называю это
«Уверенность в самом себе».

Когда я полюбил себя, я перестал
красть собственное время и мечтать
о грандиозных будущих проектах.
Сегодня делаю я то, и только то,
что доставляет радость самому
и делает меня счастливым, что люблю
и заставляет моё сердце улыбаться.
Всё это делаю я так, как я хочу,
и в собственном своём я ритме.
Сегодня называю это
простым я словом: «Простота».

Когда я полюбил себя, освободился
я от всего, что вред приносит моему здоровью –
от пищи, от вещей, людей и ситуаций.
Всего, что вниз меня вело и уводило
прочь с собственного моего пути.
Сегодня называю это
«Любовью к самому себе».

Когда я полюбил себя, я перестал
всегда быть правым. Именно тогда
я стал всё меньше, меньше ошибаться.
Сегодня понял я, что это
одним зовётся словом: «Скромность».

Когда я полюбил себя, я прекратил
жить прошлым, беспокоясь о грядущем.
Сегодня я живу лишь настоящим
моментом, и зову я это
одним лишь словом: «Удовлетворенье».

Когда я полюбил себя, я осознал,
что ум мой может мне же самому мешать,
что от него могу я даже заболеть.
Когда же смог его связать с моим я сердцем,
союзником он ценным сразу стал моим.
Сегодня эту связь зову я
словами: «Мудрость сердца».

Не нужно больше нам бояться споров,
проблем и конфронтаций ни с собой,
и ни с людьми другими. Даже звёзды
друг с другом сталкиваются, из их столкновений
рождаются сверхновые миры.
Сегодня знаю я, что это
есть то, что называют словом «Жизнь».

Стихотворное переложение В. Фалько


Владимир Фалько
КОГДА Я ВОЗЛЮБИЛ ТЕБЯ…
Отзвуки речи Чарльза Чаплина на собственном 70-летии

Когда я возлюбил Тебя, я понял:
страданья и тоска – лишь только
предупреждения-сигналы мне о том,
что против истины божественной живу.
Сегодня знаю я, что это
Зовётся: «Обратиться к Богу».

Когда я возлюбил Тебя, я понял,
как сильно может быть обманут кто-то
попытками навязывать себе и всем
своих же собственных желаний исполненье,
когда за ними – искушенья и соблазны,
и человек самонадеян, не свободен,
и этот человек – не кто иной, как я.
Сегодня называю это
я словом: «Самоотверженье».

Когда я возлюбил Тебя, я перестал
желать другой какой-то жизни, вдруг увидев,
что Божья благодать и к ближнему любовь
вселяют мне надежду на спасенье.
Я ныне называю это
Коротким ёмким словом: «Вера».

Когда я возлюбил Тебя, я понял:
при обстоятельствах любых я нахожусь
и в месте правильном, и в правильное время,
всё происходит в правильный момент,
и всё зависит от меня, любви и веры.
Теперь я называю это
Словами: «Божье промышленье».

Когда я возлюбил Тебя, я перестал
красть собственное время и мечтать
о грандиозных будущих проектах.
Сегодня делаю я то, что доставляет
духовную отраду, истину приоткрывая
и делая меня свободным – всё, что я люблю
и побуждает сердце людям улыбаться.
Стремлюсь я делать всё, как я хочу,
а это значит – делать всё богоугодно.
Сегодня называю это
словами я: «Смиренье перед Богом».

Когда я возлюбил Тебя, стал избегать
всего, что вред несёт душе, склоняя к злу –
греховных помыслов, порочных слов и дел.
Всего, что вниз меня вело и уводило
прочь с праведного, верного пути.
Сегодня называю это
я строгим словом: «Воздержанье».

Когда я возлюбил Тебя, я перестал
всегда быть правым. Именно тогда
стал допускать и, с Божьей помощью,
одолевать сомненье.
Сегодня понял я, что это
зовётся так: «Благоговенье».

Когда я возлюбил Тебя, я прекратил
жить прошлым, беспокоясь о грядущем.
Сегодня я живу лишь настоящим
и в предвкушенье радости небесной;
я каждодневно повторяю это:
«За жребий мой – благодаренье».

Когда я возлюбил Тебя, я осознал,
что ум мой может мне же самому мешать,
что от него не только мне возможны беды.
Когда ж связал его я с верующим сердцем,
стал различать я в мире Божии следы.
Сегодня эту связь зову я
глубокими словами: «Мудрость сердца».

Не нужно нам бояться покаяний,
страданий, скорби и борьбы со злом:
не мир, но меч Ты нам принёс – для отсеченья
всего, что нас к греху склоняет и неволит.
Мы наше сердце Богу открываем,
душа преображается, и в таинстве священном
мы обновлённые рождаемся на свет.
Сегодня знаю я, что это действо
есть то, что называют словом «Жизнь».

30.03.2010 г. – День Ангела младшего сына Алексея


Чарльз Чаплін
КОЛИ Я ПОЛЮБИВ СЕБЕ...
Промова на власному 70-річчі

Коли я полюбив себе, збагнув я:
страждання й туга – це мені лише
сигнали-попередження про те,
що проти істини я власної живу.
Сьогодні знаю я, що це йменується:
"Самим собою бути".

Коли я полюбив себе, я зрозумів,
як можна боляче образити когось,
якщо нав'язувати силою йому
його ж бажань негайне здійснення, коли
їх час іще не підійшов,
і ще до них людина не готова,
і ця людина є я сам.
Сьогодні це я називаю так:
"Самоповага".

Коли я полюбив себе, я перестав
бажати іншого якогось там життя,
і раптом я побачив: те життя,
що зараз скрізь оточує мене,
дає мені усі можливості для зросту.
Сьогодні це я називаю:
"Зрілість".

Коли я полюбив себе, збагнув я:
за будь-яких обставин я знаходжусь
і в місці правильному, і у вірний час,
і відбувається все виключно і всюди
в моменти слушні. Можу я
спокійний бути завжди.
Тепер я називаю це:
"Упевненість в собі".

Коли я полюбив себе, я перестав
свій власний час у себе викрадати
та мріяти про велич завтрашніх проектів.
Сьогодні я роблю лиш те,
що радощі мені дає й щасливим мене робить,
що я люблю і серце змушує всміхатись.
Я це роблю, як хочу сам, у власнім ритмі.
Сьогодні це я називаю:
"Простота".

Коли я полюбив себе, звільнився від усього,
що є шкідливе для мого здоров'я –
харчів, речей, людей і ситуацій.
Всього, що вниз мене вело
і відвертало з власного мого шляху.
Сьогодні це я називаю
"Любов'ю до самого себе".

Коли я полюбив себе, я перестав вважати,
що завжди правий. І якраз тоді
я став все менше й менше помилятись.
Сьогодні я збагнув, що це є
"Скромність".

Коли я полюбив себе, я перестав
минулим жити й піклуватись про майбутнє.
Сьогодні я живу лише теперешнім моментом
і називаю це я:
"Задовільненість".

Коли я полюбив себе, я усвідомив,
що розум мій мені ж самому може заважати,
і що від нього навіть можна захворіти.
Коли ж я зміг зв'язати розум з власним серцем,
він став одразу цінним спільником для мене.
Сьогодні цей зв'язок я іменую:
"Мудрість серця".

Не треба більше нам боятись суперечок,
проблем і конфронтацій
з самим собою та із іншими людьми.
Зірки, і ті стикаються поміж собою,
і з тих стикань народжуються новії світи.
Сьогодні знаю я, що це –
"Життя".

Віршований переклад В. Фалька
30.03.2010 року –
День Ангела мого сина Олексія


Володимир Фалько
КОЛИ Я ВОЗЛЮБИВ ТЕБЕ...
Відлуння Промови Чарльза Чапліна на власному 70-річчі

Коли я возлюбив Тебе, збагнув я:
страждання й туга – це мені лише
сигнали-попередження про те,
що проти істини я Божої живу.
Сьогодні знаю я, що це так зветься:
"Ввіритися Богу".

Коли я возлюбив Тебе, я зрозумів,
як може боляче омана вразити когось,
якщо нав'язує цей хтось собі та іншим
своїх бажань негайне виконання,
коли за ними – зваби і спокуси,
а ця людина – у самонадії і не вільна,
і ця людина є я сам.
Сьогодні це я називаю так:
"Самовідречення".

Коли я возлюбив Тебе, я перестав
бажати іншого якогось там життя,
і раптом я побачив: Божа благодать,
до ближнього любов і покаяння
дають мені надію на спасіння.
Сьогодні це я називаю:
"Віра".

Коли я возлюбив Тебе, збагнув я:
за будь-яких обставин я знаходжусь
і в місці правильному, і у вірний час,
і відбувається все виключно і всюди
в моменти слушні. Можу я
в єднанні з Богом бути вільним.
Тепер це називаю:
"Боже промисління".

Коли я возлюбив Тебе, я перестав
свій власний час у себе викрадати
та мріяти про велич завтрашніх проектів.
Сьогодні я роблю лиш те,
що радощі духовнії дарує,
що відкриває істину і вільним мене робить –
все те, що я люблю,
і викликає посмішку у серці.
Я все роблю, як хочу сам,
а себто, так, як Богу до вподоби.
Сьогодні це я називаю:
"Смиренність перед Богом".

Коли я возлюбив Тебе, звільняюсь від усього,
що є шкідливе для душі моєї –
гріховних помислів, порочних слів і справ.
Всього, що вниз мене вело
й звертало з праведного, вірного шляху.
Сьогодні це я називаю словом:
"Утримування".

Коли я возлюбив Тебе, я перестав вважати,
що завжди правий. І тоді
я став все сумнівам свідомо піддавати
і, з допомогою Твоєю, їх долати.
Сьогодні я збагнув, що це
"Благоговіння".

Коли я возлюбив Тебе, я перестав
минулим жити й піклуватись про майбутнє.
Сьогодні я живу лише теперешнім моментом,
в причетності до вічності,
і називаю це:
"Благодаріння".

Коли я возлюбив Тебе, я усвідомив,
що розум мій мені ж самому може заважати,
і що із мудрістю людською можна заблукати.
Коли ж зв'язав я розум з віруючим серцем,
став відрізняти в світі Божії сліди.
Сьогодні цей зв'язок я іменую:
"Мудрість серця".

Не треба більше нам боятись покаяння,
страждань, скорбот і боротьби зі злом:
не мир, та меч Ти нам приніс, щоб відсікати
все те, що нас неволить, вволікає в гріх.
Тобі своє я серце відкриваю,
душа оновлюється в таїнстві священнім,
і я народжуюсь на білий світ духовно,
мій шлях освітлений новітньою зорею.
Сьогодні знаю я, що це –
"Життя".

@ В. Фалько